Французи з Реймса добиралися потягом Чернігів – Франківськ. Їли борщ, деруни зі сметаною. Міцно спали, сирен не чули ☺

38-річний Дімітрій УДІН, заступник мера Реймса з питань міжнародних зв’язків, побратимства та заходів, втретє побував у Чернігові. Цього разу з ним приїхали  Марі ДЕПАКІ, заступниця міського голови з питань охорони здоров’я, профілактики та соціальних питань, та Марі БЕРРУАР, заступниця керівника апарату. Відвідали другу міську лікарню, пологовий будинок, ліцей №1, музичну школу імені Вільконського, бібліотеку Коцюбинського.

Подарували автобуси — їх доставлять пізніше.

Французький Реймс — місто-побратим Чернігова.

Зліва направо: Марі Депакі, Дімітрій Удін, Марі Берруар та Наталія Хольченкова, начальниця відділу міжнародних відносин та інвестицій Чернігівради

«Потяг тіснуватий, але чистий»

Українською знають:

«Слава Україні. Героям Слава», «добрий день», «дякую», «будьмо».  Скуштували український борщ, деруни зі сметаною.

Наші знання з французької теж невеликі. Тому перекладала розмову Вікторія Піддубна, позаштатна перекладачка туристичного центру.

— Для двох Марі це перша мандрівка в Чернігів, — уточнив Дімітрій. — Такі поїздки для того, щоб налагодити партнерство між містами-побратимами в культурній, гуманітарній сфері.

— Якщо наш мер Арно Робіне запланує наступну поїздку в Чернігів, з задоволенням погоджуся, — додала Марі Депакі.

— Я вражена вашою сміливістю, — хвалю французьких гостей.

— Не ми сміливі, — заперечує Марі. — Приїхали подивитися на сміливих чернігівців. Утрьох зараз представляємо всіх жителів Реймса, які підтримують українців.

Дімітрій та дві Марі добиралися 30 годин, останній відрізок шляху — потягом Івано-Франківськ – Чернігів.

— Кажуть, умови в ньому не дуже. Які враження від подорожі?

— Буду чесною. Яким би не був потяг, надихалися тим, що змогли нарешті до вас приїхати, — сказала Марі Депакі. — Заздалегідь знали, що нас чекає дорога 16-18 годин. Якщо чесно, було трішки тіснувато. Малий простір, великі валізи. Щодо запахів і чистоти — зауважень нема. Дві години чекали на українсько-польському кордоні. Дуже хочу повернутися в мирний Чернігів. І літати до Києва.

— У Франції потяги теж бувають різної якості, — додав Дімітрій Удін. — Стан не має значення. Потяг — це лінія, яка з’єднує всі частини України. На початку вторгнення вона була важливою для чернігівців, яким треба було виїхати. Так само повертаються додому. Уявляю відчуття тих, хто виходить з потяга в рідному місті. Після довгої розлуки. Минулого разу їхав потягом Хелм – Київ. Він був кращий, ніж французький. Зручний, з телевізором.

— Вражена містом, — каже Марі Депакі. — У нас була екскурсія по Валу. Чернігів — зелене і квітуче місто. Дімітрій розповідав, як воно змінюється. Попри все, Чернігів швидко відбудовується. Бачила багато молоді, школярів. Військових з родинами. Життя продовжується.

У червні 2023 року у «Весті» вийшов перший матеріал про Реймс. Це була розмова з Арно Робіне, мером. Під назвою «Як робили Реймс та Аахен. Досвід європейських міст підходить і для відбудови Чернігова» https://vestgazeta.com.ua/misto/sotsialne-zhytlo-ta-kontrol-za-vykorystanniam-koshtiv. Інтерв’ю відбулося завдяки сприянню Дімітрія Удіна. І от нарешті побачилися наживо.

І у Франції готують млинці з картоплі

Французька делегація зупинилася в готелі «Ріверсайд». Під час повітряної тривоги робили, як чернігівці.

— Сирени чули?

— Сирена завила в першу ніч. Близько 21.00. Я почула її першою, — описує враження Марі Депакі.

— Я займалася своїми справами. Взагалі не чула сигналу тривоги, — додала Марі Берруар. — Була в піжамі. Збиралася спати.

— Перед поїздкою Дімітрій розповідав правила безпеки, — продовжує Марі Депакі. — Знали, що потрібно спускатися в укриття. Або дотримуватися правила двох стін. Доки вийшли в коридор, оголосили  відбій тривоги.

Друга тривога загула вночі. Усі спали і ніхто її не чув.

— Перед поїздкою пообіцяли родинам не нехтувати тривогами, — сказала Марі Депакі. — Про те, як реагували, не говоримо. Для них — усе було окей, усі правила виконуємо.

Французька делегація куштувала українські та грузинські страви. Борщ їли в «Сенаторі».

— Хотіла більше спробувати українських страв, — сказала Марі Депакі. — Борщ сподобався. Насичений. А от сало не зайшло. Багато чого нагадало смак страв, які готують на півдні Франції. Приміром, деруни зі сметанкою. У нас таку страву називають млинці з картоплі. Готувала моя бабуся. У Франції багато страв з картоплі. Вони ситні.

Автобуси для Чернігова

— Дві тисячі євро ви передали в ліцеї №1 для чернігівської філії «Лайонс клабс», організації, що займається освітніми проєктами. Звідки гроші?

— Це частина співпраці та партнерства. Нам хочеться підтримати Чернігів. Гроші збирали наші волонтери. Благодійна організація «Лайонс клабс» представлена в Реймсі.

— Чи поїде чернігівська делегація в Реймс?

— Щодо подорожей  не можемо знати планів. Можуть бути зміни і в роботі, і в моїй посаді, — сказав Дімітрій.

— Хотілося б привезти в Чернігів французьку молодь, — додала Марі Берруар. — Це була б цікава і повчальна історія. У чернігівців можна багато чому навчитися. У лікарні були вражені рівнем медицини. Знання з тактичної медицини корисні і нам. Щоб швидко надавати допомогу, бо ситуації бувають різні. Вражені, як швидко українці відновлюють електро- і теплопостачання після обстрілів.  Для нас це теж може бути корисним досвідом. У нас такі ситуації можуть виникнути через негоду або інші катаклізми.

— Важлива частина  поїздки в Чернігів — передача автобусів місту, — сказав наостанок Дімітрій. — Вони повинні скоро прибути до Чернігова. Радий, що мені доручили повідомити це.

— Ви були в школі №1. Там викладають французьку мову. Вона справді французька?

— Сильний рівень у викладачів, — оцінила Марі Депакі.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото авторки