Дванадцятиметровий автобус «МAN» перевозить сотню пасажирів

27 червня о 17.00 43-річний Микола КОМПАНЕЦЬ — за кермом жовтого автобуса великої місткості «МAN». Їде маршрутом №22 «Хімволокно – Автозавод» (через вулицю Мазепи, як раніше ходив тролейбус №4). Обслуговує ДП «Пассервіс» (директор Сергій Карпенко).

Микола Компанець за кермом «МAN»

Автобус

— Перевожу пасажирів уже чотири роки. Раніше працював на «Руті», «Еталоні». І от тиждень як їжджу на новому «мані». Одночасно в такому автобусі можна перевозити сотню пасажирів, є 35 сидячих місць. Люди задоволені. Плутають наш автобус з тролейбусом. Особливо пенсіонери. Багато кого цікавить, що за кришка зверху на даху — то газові балони.

Проїхала і я разом з Миколою 🙂. Автобус місткий, хоч танцюй. Багато додаткових поручнів. Салон був заповнений більш, ніж наполовину. Не жарко.

— Напарника немає. Поки довірили кермувати лише мені 🙂. Працюю за графіком: п’ять через два. От сьогодні останній день працюю, потім два дні вихідні.

— Чому саме на маршруті №22 поставили?

— Автобус дванадцятиметровий. Я не можу проїхати на блокпостах. Там треба маневрувати, а не виходить.

— Новий?

— Не зовсім, близько десяти років. Виробник Німеччина. Відповідно і збірка якісна. От тільки із запчастинами проблематично. Треба замовляти. Подібний автобус коштує не менше 20 тисяч доларів (майже 600 тисяч гривень. — Авт.).

Працювати в радість. Тут є все. Коробка-автомат. Кондиціонер. І мені комфортно, і в салоні. Є додаткові дзеркала в салоні і відеокамери на кожні двері, щоб було краще видно пасажирів. Є кондуктор. Сидячи за кермом, можу підлаштувати рівень підлоги, якщо бачу пасажирів у візочку або з дитячою коляскою. І ще є багато кнопок, не все встиг освоїти.

— Але ж він як з конвеєру? Усе красиве, ціле, — запитую я, оглядаючи салон, і відразу помічаю на лобовому склі невеличкий скол.

— Автобус працював в аеропортах Чехії. Звідти пригнали десь півтора року тому. У парку ще один стоїть такий же. Під час воєнних дій у лобове скло цього попав маленький уламок. Другий автобус постраждав сильніше — уламками побиті лобове і бокові стекла. Уже замовили їх. Вартість майже дві тисячі євро (майже 63 тисячі гривень. — Авт.).

— Поки він єдиний у Чернігові. Працює на метані. У місті запрацювала одна така заправка і є можливість заправляти. Автобус «МAN» — низькопідлоговий, — підтверджує 35-річний Олександр РИЖИЙ, начальник управління транспорту.

— Бачили по місту й інші автобуси, більші за звичні наші маршрутки.

— Ці автобуси 2017-2018 років випуску. Працюють на дизелі. «Еталони» середньої місткості, розраховані від 35 пасажирів. Є і «Атамани» на 50 пасажирів. У лютому таких автобусів було дев’ять. З червня додалося ще 12. Власники — два перевізника: ПрАТ «Таксосервіс» (Олексій Захарченко) і «Епітранс», вони з Білої Церкви. У Чернігові — філія. Заступник директора — Олександр Шкабура (раніше був перевізником на маршруті №35). Нарешті місто звільнилося від старезних «Рут». Вантажних, перероблених під пасажирські. У них було 15 сидячих і два стоячих місця. У деяких — до 25.

— Хто закуповує автобуси?

— Автобусні маршрути обслуговують приватні перевізники. Відповідно і транспорт закуповують вони. Щодня на маршрути Чернігова виходить 65 автобусів середньої, один великої місткості та 38 тролейбусів.

— Другий автобус на 100 чоловік вийде на маршрут на початку липня. Зараз його ремонтуємо, — запевняє 59-річний Володимир КОЗИР, генеральний директор ВАТ «Пассервіс Люкс».

Ольга САМСОНЕНКО. Фото автора