Дімич народився 23.12.23

— Дата пологів стояла на 28 грудня. Кажуть, що хлопчики довго «сидять», от я і сподівалася народити ближче до нового року. А подружка Катя пожартувала: «23.12.23 — красива дата, ти тоді і народиш», — посміхається 27-річна Анна ЄРШОВА. — Я заперечила, що навряд. Аж, як тільки годинник перевалив за опівніч, Дімич сказав: «Ну все, мамо, я пішов:)». І вже об 11 годині дня я з ним зустрілася.

Анна Єршова 23.12.23 у міському пологовому народила Дімича вагою 3840 грамів і зростом 55 сантиметрів.

Не встиг побачити сина 32-річний Дмитро Єршов, боєць, сапер. Несподівано помер третього грудня в реанімації від бактеріального менінгоенцефаліту. Був на фронті з літа 2022 року. Єдиним з п’яти військових вижив у машині Гліба Бабіча (писав пісні для гурту «Козак Систем». — Авт.). Автівка підірвалася на ворожій міні 22 липня 2022 року на Харківщині, неподалік Ізюма. З численними травмами Дмитра відвезли до госпіталю в Дніпрі, а звідти вже до Києва. Йому видалили селезінку і нирку.

До вторгнення працював за кордоном. Шість років поспіль узимку був тренером із серфінгу на Шрі-Ланці. Улітку займався промисловим альпінізмом, мив скло хмарочосів у Дубаї, обслуговував будівлі в Києві. Міг не йти на війну, але повернувся і пішов.

— Багато хто цікавився іменем сина до пологів. Будучи вагітною, не хотіла розголошувати. Тому для всіх він Дімич. А з Дімою ласкаво називали його «чудлі-будлік»:).  Діма знайшов пісеньку в інтернеті. Наспівував її, коли розмовляв з пузиком,  — продовжує Анна. — Народжувала сама. У вікно палати було видно лікарню і палату, де провів останні дні чоловік. Поки була в пологовому, відчувала його присутність. Першого ж тижня після смерті коханий мені наснився. Сказав: «Я тебе дуже сильно люблю». 20 днів не дожив, щоб побачити синочка.

25 грудня, на Різдво, забирати Анну з пологового прийшли 36-річна Оксана БЕКЕТОВА і 73-річна Зоя ЄРШОВА, рідна сестра та мати Дмитра, а також подруги і друзі родини.

— Анечка переслала фотографію малого — копія Діми. Риси обличчя такі ж, щокастенький. Повірте мені, я ж його бачила малим. Такий же величенький народився. Дімка теж був важкенький — чотири кілограми. І це в мене, коли я зростом метр з кепкою, — каже перед зустріччю з онуком Зоя Іванівна. — Будемо ростити всі разом. Онучці, доньці Оксани, вісім років, то нянька вже буде глядіти ляльку.

Сьогодні в нас багато свят: моє й Анечкине дні народження. І мати моя теж на Різдво народилася. Дімич вирішив, що треба народжуватися раніше, щоб його день народження був першим:). Як назвала онука, Анечка ще не розповідала. Сказала, повідомить після пологового. Я вже почитала в інтернеті, що в таку дзеркальну дату, як родився Дімич, народжуються сильні духом, з гарною долею і позитивною енергетикою. Будемо в це вірити.

Батьки Анни з Києва не приїхали на виписку, будуть пізніше. Мати захворіла на «ковід», тяжко переносить, є ускладнення.

— Для читачів «Весті» розкажете ім’я малюка?:) — звертаюся знову до Анни вже після виписки.

—  З Дімою спочатку роздумували над ім’ям Валерій. Подобалося обом, але не хотіли, щоб його порівнювали із Залужним:).

Повне ім’я синочка Маркус, скорочено Марк. Прийшло мені тієї ночі, коли чоловіка забрали в лікарню. Не спала, хвилювалася, думала. Подивилася, що означає ім’я, і виявилось, що схоже на Діму  — воїн із сильним характером. Деякі друзі радили назвати на честь Діми, але я категорично проти.

— Це вже другий Марк Єршов у нашій родині. У нашого з Дімою батька від першого шлюбу є син. А в нього теж син, батьків онук, Марк, — додає Оксана Бекетова.

— А в мене ще й двоюрідний брат Марк, — згадує Аня.

— Будете жити в Чернігові, чи повернетесь до Києва?

— Тільки Чернігів. Коли ми ще зустрічалися з Дімою, я підписала його в телефоні «главный суетолог». Так і залишився підписаним, навіть після весілля. Постійно за все хвилювався і суєтілся, усім роздавав команди, як і де працювати. Тепер і синочка я називаю — маленька суєта. Ще тільки три дні йому, а вже показує свій характер, як і татко:). Хоч Діма довго жив та працював як за кордоном, так і в Києві, але мріяв розбудовувати рідне місто. У столиці в нас було житло і гарна робота. Але коханий вибрав Чернігів. Хочу закінчити всі справи, які він запланував і вже почав втілювати в життя. Треба доробити ремонт удома, підтримувати роботу кафе «ЄЧе піца», яке ми разом відкрили у 2022 році. Також у ветеранському просторі він поширював ідеї щодо створення активних місць відпочинку для молоді. Хотів побудувати скеледром (тренажер для скелелазання). Тож буду працювати і в цьому напрямку.

Ольга САМСОНЕНКО. Фото автора

Відео з особистого архіву родини Єршових та Ольги Самсоненко.

Газета “Весть” продається в кіосках і на розкладках у супермаркетах, у поштових відділеннях Чернігова та області, а також її можна передплатити на сайті “Укрпошти”.