Дім Володимира Зосинця загорівся… від теплиці. Переживає, що не зможе відбудуватися. Дах знищений повністю

45-річний Володимир ЗОСИНЕЦЬ зі Старого Білоуса під Черніговом, у відчаї. 19 квітня згорів дах хати, у якій він мешкає з родиною. Дружиною і трьома дітьми.

— Дім, де ми живемо… Нема даху.., — не може отямитися.

Каже, що працює двірником в «Обленерго». Дружина трудиться в садочку.  Жили, хазяйнували — і враз втратили.

Дружина Юлія Зосинець з дітьми (одне ходить у садочок, двоє школярів: перший та другий клас) тимчасово переїхали до матері. У малосімейку на Шерстянку. А Володимир Станіславович розгрібає згарище. У четвер вантажівка має вивезти сміття з двору.

— Як жити… Дах… У наш час це ж взагалі труба. Хоч і працюю, але, з  трьома дітьми, я до кінця життя його робити буду.

Згорів не тільки дах. А й гараж, сарай, теплиця.

— Гараж — там машина стояла, встигли викотити, — розказує. —  Чужа машина, з роботи людина попросила. Тормоза заклинили. Шестеро чоловіків ледве-ледве викотили. Уже горів гараж, шифер тріщав. А ми виштовхували.

Сарай — ну то таке, — продовжує. — Він порожній був. Там мопеди, велосипеди стояли. Теплиця згоріла. Там нічого не росло. Я її використовував навіть узимку. Сушили білизну, коли дощ ішов. Та там від теплиці був просто каркас. Я її склом накрив, деревом. Щоб менше капало. Висіли ковдри різні.

А в сина 20 квітня день народження, — продовжує. — Сім років. Я буквально  на 15 хвилин виїхав, щоб зустріти дружину. Вона в магазині продукти купувала. І от вже додому під’їжджаю, димок бачу. Ще ближче — рвонуло полум’я. Я вогнегасник узяв — він порожнім виявився. Сусіди теж за вогнегасники схопилися — не знаю, що там виходило. І напору води не було.

Пожежна хвилин через 15 прибула, — згадує. — Не відразу ж почали гасити. Оцінили обстановку. Мужики, сусіди допомагали їм шланги тягнути. Доки всім цим займалися, я бігав між пожежниками, водою поливав. Я розумію, що людей зараз не вистачає. Але все ж швидше це має робитися.  Бо вогонь — це миттєво, це секундою.

Тим паче, що я ж дрова збирав, зберігав. У мене газу нема. Складав біля паркану. І на  роботі дали дрова. Вони на вулиці лежали. Думав як будматеріал використати. Бруси привезли, топить ними шкода. На шалівку хотів пустити, на паркан. Уже підготував рейки. Ще й через дрова так швидко розповсюдилося, що я не міг погасити.

Про документи згадав вчасно, — радіє. — Пожежники в протигазах бігали, а я ганчірку накинув і побіг у хату. Виніс документи. Їх відразу й  попросили, як тільки пожежу погасили. Рюкзаки дитячі, шкільні, схопив, речі дитячі згріб, виносив.  Речі всі прати треба.

Добре, що сестри  не було в кімнаті, — досі переживає. — Де її документи, не знав. А її вдома нема. Не дзвонив —  не до телефонних дзвінків тоді було. Бігав по кімнаті й поливав водою, щоб не тріснуло вікно. І  штори позривав.

Хата добротна, 100 квадратів. Дерев’яна, обкладена цеглою, дах металевий. Будувалася в селі Леньків Круг під Кархівкою на Козелеччині. Розібрали й перевезли в Білоус.

— І от дах повністю згорів, — повторює.  — Метал рятувальники  порізали, щоб забратися в середину. Інакше не можна було. Стелю заливали. Штукатурка попадала. Усе заляпане. Штукатурка падає й досі зі стін. Вулицю бачу з однієї кімнати.

Добре, що погода тримається тепла. Каже, що не знає, чи можна протоплювати. Стіни ж залили водою. Щоб не було короткого замикання.

Щоб не повторилося, як у той злощасний день. Припускає, що тоді загорілося з теплиці. Підпал виключає. Каже, що допомагає сусідам, а вони йому.  Неодноразово виручав людей. Тож ворогів нема.

Ворогом, думає, стало яскраве весняне сонце.

— Тоді жарко було, вітер, — згадує. — Як лінза щось у теплиці спрацювало. Чи скло, чи дзеркало. Неподалік, під домом, матрац стояв. Діти на ньому стрибали, як на батуті. Він синтетичний. Сонячні промені, я думаю, сфокусувалися — і почалося.

—  Може, недопалок хто кинув?

— Я курю. Я двірником працюю — під ноги не кидаю. Стараюся, щоб порядок був.

* * *

— Ймовірна причина пожежі — необережне поводження з вогнем, — говорить 36-річна Ніна ЛУЦЕНКО, речниця головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Чернігівській області. — А саме, потрапляння малокалорійного джерела запалення на горючі матеріали.

Малокалорійне джерело — це сигарета, полум’я сірника. Ним можуть бути і сфокусовані сонячні промені.

* * *

З початку року до 23 квітня в Чернігівській області було 1306 пожеж, інформує ГУ ДСНС України в Чернігівській області. Горіли хати, хліви, гаражі, теплиці, суха трава, чагарники, сміття.

Тамара КРАВЧЕНКО