Дім, на який упав літак. Як відновлюють своє житло постраждалі з вулиць Львівської та Красносільського

11.01.2024 | Місто

 

5 березня 2022 року близько 12-ої дня російський винищувач «Су-34» летів бомбити Чернігів, але не вийшло — його збили з ПЗРК «Ігла» (переносна зброя, що запускає ракету з плеча). 40-тонний літак упав на житловий квартал Нової Подусівки. Розлетілись уламки, бомби, з баків на будинки розлився гас. Було гучне «Гуп!» і стовп вогню. Загинув 68-річний Михайло Сулім, згорів живцем. Тоді було зруйновано повністю або частково пошкоджено п’ять приватних будинків та три гаражі: Михайла та Ніни Сулімів, Оксани Шурпи, Юлії Гребнєвої, депутатки Чернігівської обласної ради, Євгенії Попової та Анни Корецької. У будинку Максима Невшупи бомба вибила стіну і приземлилась на ліжко. Якби ті бомби ще й вибухнули, руйнування були б значно більшими.

Суліми збираються взяти сертифікат на придбання нового житла

У родини Сулім багато часу пішло на те, аби 67-річна Ніна Сулім, жінка Михайла, вступила в спадок. Донька Наталія і син Олександр, у спальню якого теж залетіла бомба, відмовилися від своїх законних часток спадку, аби все було на матері. Наталія СУЛІМ, донька, каже, у спадок взяли руїни, та за оформлення документів заплатили багато, як за цілий будинок. Суліми виїжджали до Польщі, повернулися в Чернігів на початку 2023 року.

— Улітку родиною розібрали те, що лишилося. Допомагали волонтери громадської організації «Бо можемо» та з Корюківки. А сусідка наша, Оксана Шурпа, навіть не стала розбирати руїни, — розповідає Наталія. — Відновити будинок не потягнемо. Не уявляю собі нове будівництво. Якби влада допомогла з матеріалами хоча б на «коробку», почали б будувати. 40 тисяч гривень одноразової компенсації від міської влади вистачило, аби перекрити дах уцілілого гаража. Ще й своїх грошей додавали. Мамі сказали, вона є в черзі на виплати від держави. Родиною ще не обговорювали, але скоріш за все для нас найкращий варіант — оформити сертифікат на придбання нового житла.

Їхній дім на вулиці Львівській був на 78 квадратів. Ніна Сулім зверталася в місцевий ЦНАП, аби допомогли зареєструватися в «Дії». Усі акти і документи пошкодженого майна вже є. Але сума компенсації ще невідома.

Дім Оксани Шурпи, сусідки Сулімів, також на Львівській. Через паркан, на вулиці Красносільського, — будинки Гребнєвих, Попових, Анни Корецької.

Юлія Гребнєва за два роки відбудувала «коробку», на дах грошей не вистачає

Валерій Зубков, директор БФ «Фенікс-Україна», допомагає відбудувати дім Юлії ГРЕБНЄВІЙ

Дім 38-річної Юлії ГРЕБНЄВОЇ, матері трьох синів, — на вулиці Красносільського. Разом з волонтерами громадської організації «Бо можемо» розібрала згарище. Потім допоміг благодійний фонд «Фенікс-Україна». 35-річний Валерій ЗУБКОВ, директор фонду, родом з Полтави. Жив і працював в Угорщині. Повернувся, аби допомагати місцевим відновлювати будинки, зруйновані до фундаменту. Коли починали, інструмент був із гаража Валерія Зубкова та брали в оренду.

— Юлія писала, що в неї є матеріали, потрібні робітники для відбудови. Але з матеріалами не склалося, і «Фенікс» приступив власними силами. На об’єкт зайшли 9 грудня 2022 року. Укріпили те, що лишилося від фундаменту. Вигнали стіни двох поверхів з газоблоку. Перегородку між поверхами поклали залізобетонну, — говорить Валерій. — З матеріалами частково допомагали благодійні організації. Пластикові вікна надала громадська організація «Десна». Дерево, балки, перегородки Юлія купувала або за власні гроші, або допомагали знайомі. Будинок вивели такий самий, як був. Змінили дах. Був плоский, зараз «скатний». Є дерев’яні сходи на другий поверх. Як тільки потепліє, накриємо, а далі — внутрішні роботи. Юлин дім відновлюється повільніше, бо вона хотіла такий, як був. Інші будинки з «нуля» робимо менші, ніж були. Аби власники могли швидше заселитися.

У Гребнєвої працювало 30 волонтерів: з Городні, Чернігова, улітку були з Австралії, Америки, Румунії. Зараз залишилося вісім. Бо закордонні помічники важко переносять нашу зиму. Найстаршому волонтеру 76 років.
Внутрішні роботи «Фенікс» залишає господарям.

— Люди молоді, руки-ноги є, дах над головою, тепло, — висловлює свою точку зору Валерій Зубков. — Далі вже самі. Адже час можна використати на відбудову іншого об’єкту.

Минулого місяця будинок Гребнєвої пограбували. Пробили дірку в замурованому цеглою вікні в підвальне приміщення, витягли три «котушки» кабелю, які власниця купила, аби робити проводку. Приблизна ціна за все сім тисяч гривень. Інструмент, що коштує близько 200 тисяч гривень, лежав недалеко від кабелю, не чіпали.

На кожен будинок, який відновлює «Фенікс», відкриті рахунки, куди небайдужі можуть надсилати гроші. Але великих надходжень, каже Валерій, немає. Спочатку кошти на відбудову приватного житла на 70 відсотків були його власними заощадженнями. Також допоміг брат, який за кордоном. Зараз іде підтримка з-за кордону. Хлопців, які допомагають, мінімально забезпечують харчуванням, речами першої необхідності, житлом.

— Скільки грошей треба, аби побудувати дім з «нуля»? До повномасштабного вторгнення будівельники казали: якщо в тебе є лише мільйон гривень, навіть і починати не варто.

— Це якщо в тебе немає працівників. За мільйон я вижену два будинки без внутрішніх робіт. Люди вже побачили, що хороми не потрібні. Так, як було, уже не буде, — говорить Валерій Зубков.

— Поки що будівництво стоїть, — уточнює Юлія Гребнєва, власниця будинку. — Немає матеріалів і холодно. Навіть якщо б дозволяли погодні умови, перекривати дах поки немає чим.

Міська рада надавала всім потерпілим одноразову компенсацію, 40 тисяч гривень. Пішли на придбання газоблоку. Витрачала власні заощадження. Були донати від закордонних меценатів, по 100 доларів. На них купувала суміші. Родина в нас велика, багато родичів. Часових рамок не ставила. Якби не «Фенікс-Україна», мабуть, ще й досі зводила б стіни. Думали, спільними зусиллями встигнемо до зими накрити дах, але це дорого. «Коробка» без даху — це поки що весь будинок. Наш був на 190 квадратів. Це моя спільна власність з чоловіком. Про підключення комунікацій ще не думаю взагалі. Дуже дорого. Будемо чекати виплат, компенсації від держави. Обіцяли після нового року.

Зліва направо: будинок Юлії Гребнєвої, дім родини Попових, руїни з димарем будинку Оксани Шурпи

Родина Попових відновлює дім самостійно

Принаймні, так розповідають сусіди. Уже є стіни, дах. Але ще не заселилися, бо треба внутрішні роботи. Дім одноповерховий.
Будинок Анни Корецької, що поряд з домом Юлії Гребнєвої, «Фенікс-Україна» також планує відновити. Минулого року встиг­ли розчистити згарище і вже звели стіни майбутнього першого поверху. Дім був двоповерховий. Перший поверх відновлять, другий — ні.

Валерій Зубков каже, пріоритетом ставить відбудову для багатодітних родини або для тих, у кого є маленькі діти. На об’єкті повинен також працювати один із власників, допомагати волонтерам.

— Взялися відновлювати дім на Бобровиці, — наводить приклад Валерій. — Власник, поки ми працювали, сидів з друзями, випивав і розповідав, як і що нам робити. Зібрали речі і поїхали.

Багато хто думає, що ми на цьому заробляємо. «Ви повинні, ви волонтери». А ми звичайні люди, які хочуть і можуть допомогти. Хтось фінансово, хтось фізично. Зарплату платити не можу.

За даними Чернігівради, у місті 550 будинків приватного сектору повністю зруйновано, 784 пошкоджено, 1469 наприкінці 2022 року вимагали поточного ремонту.

⬤ а тим часом у Сумах

Родині Пігуль за документами видали матеріалів на 400 з хвостиком тисяч. Справу розслідують поліцейські

26 лютого 2022 року біля дому 53-річної Наталії та 52-річного Віктора ПІГУЛІВ у Сумах прилетіла ракета. Розбила п’ять одноповерхових будинків на п’ять-шість квартир. У сусідніх повилітали вікна. Житло на території сільгосптехнікуму. Наталія працює молодшою сестрою в приватній клініці, Віктор — електрик в агрофірмі.

— Таке відчуття, що про нас забули, — каже Наталія Іванівна. — І в будинку навпроти сусіди не проживають. Знімають квартиру. Ми своїми силами накрили дах, вставили вікна, зробили відкоси. Вхідні двері вирвало зі стіною. Заклали, поставили нові двері. Після прильоту на наш «посьолок» привозили матеріали. Хто це робив, не знаю. Був шифер, цвяхи, балки, плівка. Кому що потрібно було, брали. Ми взяли 10 листів шиферу. Самі укріпили, накрили дах, щоб не протікало. Стеля просідала, у хаті сиро, холодно. Коли йшли дощі, текло в квартиру.

Звернулася до Олександра Журби, він тоді був начальником департаменту інфраструктури Сумської міської ради. Просила допомогти. Казав, то тендер ще не провели, то робітників немає. Порадив купувати матеріали за власні гроші, збирати чеки, міська рада компенсує. Коли діло до цього дійшло, отримала документи, що я отримала матеріалів майже на 400 з хвостиком тисяч гривень! Звернулася до Олега Чайченка, він начальник правового відділу міськради. Почали розбиратися. Мені пояснили, що матеріал привозили на всіх мешканців, а за мене хтось поставив підпис. Чайченко порадив написати заяву до поліції. Бо підписи на документах не мої. Поліцейські робили експертизу. Справа тягнеться вже півтора року.
Квадратура житла 56 метрів. Двушка. Пігулі купували її в 1997 році, взяли дозволи і зробили добудову. Це приміщення старої конюшні, перероблене під квартири. Зараз Пігулі живуть у родичів, додому приходять, аби прогріти житло, щоб повністю не зруйнувалося.

Від міської ради родина отримала компенсацію за чеками. Близько 35 тисяч гривень. Це, каже власниця, 60 відсотків від витраченого. Оформлювали документи на «єВідновлення», але грошей ще не отримали.

За даними департаменту інфраструктури Сумської міської ради, з дня повномасштабного вторгнення в Сумах пошкоджено 321 приватний будинок, в тому числі 23 зруйновані.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото автора

Цей матеріал є частиною спецпроєкту про відновлення України. Проєкт реалізовано
ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються
з офіційною позицією уряду США.

Пошук по сайту