Без генератора, ліхтариків. Анатолій Дворецький знайшов спосіб, як в теплі і зі світлом пережити зиму

40-річний Анатолій ДВОРЕЦЬКИЙ з родиною оселився за містом, у дачному кооперативі на виїзді з Чернігова. Переїхали три роки тому. У дворі два будинки. Встановив на дахах сонячні панелі. Це дві автономні окремі підстанції. «Зеленим» тарифом не користується. Сонячні панелі працюють на власника і всю його побутову техніку.

Енергія від сонця

— Частина панелей розрахована на 540 ват, інша — на 435 ват, — запрошує до двору Анатолій Дворецький. — На одному даху 16 панелей, на іншому — 20. Загальна потужність 16 кіловат. Якщо продавати електроенергію в загальну мережу за «зеленим» тарифом, держава дозволяє приватній особі встановлювати панелі потужністю до 30 кіловат. Із цієї потужності в літній період можна згенерувати десь дві тисячі кіловат на місяць. Зимою — кіловат 100. Зазвичай, це кінець листопада, грудень. У січні-лютому сонечко починає добре гріти і життя стає веселішим.
З 16 кіловат генерація менша. Але «зеленого» тарифу в мене немає. Коли почали будуватися, знав, що електрика в нашому дачному кооперативі дуже слабка. Розрахована на ввімкнути світло, нагріти чайник. Частенько бувають високі стрибки в мережі. А ми вирішили тут жити постійно. Сонячні панелі — найкращий вихід.
Встановлював їх цілеспрямовано — не щоб заробляти, а щоб користуватися енергією від сонця. На кожній із фаз стоїть інверторна підстанція, розрахована на 20 кіловат. Переробляє енергію сонця в електрику. Кожна працює автономно на два будинки. Аби вистачило енергії на довгий час, додатково придбав акумулятори. За моїми підрахунками, на все це задоволення пішло десь 20 тисяч доларів.

Котел на дровах

— Опалення в одному будинку встановив твердопаливне, котел на дровах, — продовжує Анатолій Миколайович. — Бо взимку електрики з моєї кількості панелей не вистачає. З квітня по вересень повністю себе забезпечуємо. Усе потрібне для комфортного життя працює від сонця.
За місяць середнє споживання доходить до тисячі кіловат. Для порівняння, у мене своє виробництво по металообробці. Працюють токарні верстати, печі. За місяць підприємство споживає трішки більше тисячі кіловат.
Сонячними днями вдома є залишок електроенергії, ще й дівати нікуди. Кіловат 15 на годину можу з легкістю віддавати. Але немає куди. Хіба що заряджати акумулятори, та де їх стільки набрати? — сміється. — Встановив тепловий насос у басейн, — веде до басейну, який просто неба, у дворі. — Нормальна температура води для купання 24-26 градусів. У нас — 30.

Інверторний кондиціонер з тепловими насосами

— Акумулятор на 20 кіловат заряджається за годину. Узимку в мене працює інвертор з акумуляторами. І гібридна електростанція. Вони заряджаються одразу з двох джерел: від сонця і від електрики із загальної мережі. І цього мені достатньо, аби пересидіти відключення світла.
Обладнання в будинку багато: холодильник, телевізори, електроплита і електродуховка, пральна машинка, посудомийка. Якщо акумулятори повністю заряджені, і я все ввімкну відразу, запасів вистачить на годину. Але, якщо вмикати найнеобхідніше — на чотири години вистачає з головою.
Зимували вдома. Опалення в одному будинку дров’яне, — повторює, — в іншому домі встановив інверторний кондиціонер з тепловими насосами. Їх часто встановлюють у торгівельних бутиках. Система працює так: кіловат електроенергії віддає теплової енергії в три-чотири рази більше. Будинок 60 квадратів. Кіловат 200-300 на місяць вистачає. Вигідно.
Над хвірткою теж встановив невеличку сонячну панель, десь 50 на 50 сантиметрів. Улітку світить усю ніч. Похмурого зимового дня вистачає на годину.

Акумулятори

— Минулої зими світло вимикали на шість годин і більше. Як пережили блекаут, коли сиділи без електроенергії майже добу?
— Сильно не експериментував. Я тримав резерв. Акумулятори завжди були повністю заряджені. Доби на дві вистачило б точно. А якщо це зимові сонячні дні, то акумулятори хоч потрошку, але заряджаються саме від сонця. Працює холодильник, можна нагріти чайник, щось приготувати поїсти, дивитися телевізор. І завжди є світло.
— Генератор, ліхтарики додатково не купували?
— Ні. А навіщо?

Над хатою літало, а система працювала і освітлювала все навкруги

Під час російського вторгнення на цій околиці Чернігова, на ЗАЗі, були бойові дії: орки наступали, наші їх молотили. Дачі опинились на лінії вогню. Щоб вижити, родина виїхала. Деякі панелі Дворецького були частково пошкоджені. Довелося замінити.
Коли він це все встановлював, заморочився, щоб підсвітка в дворі працювала автоматично. Світло вмикалося від датчиків руху. Керувати, вимкнути їх можна було на відстані, але на той час зник інтернет. Над хатою літало, а система працювала й освітлювала все навкруги.
— Слава Богу, нічого не порозтягували, — оцінює Анатолій Миколайович. — Хоча вже зараз думки приходять, треба було панелі зняти, завантажити в машину і вивезти, встановити в батьків, і була б своя альтернативна станція. Хоча тоді електроенергію в нас вимикали максимум на два дні. Батькам у селі Кнути на Сосниччині встановив станцію саме під «зелений» тариф. Вони вже пенсіонери, як інакше можу допомогти, аби покращити життя? Виплати за електроенергію дають додаткових 15-20 тисяч гривень до пенсії. З квітня держава не виплачує кошти за «зеленим» тарифом, та, сподіваюся, це тимчасово.
Після деокупації області і батькам встановив інвертор, щоб у хаті була електроенергія. Потужність невелика, десь п’ять кіловат.

Трансформатор за 800 тисяч гривень

З минулого року Анатолій Дворецький став головою дачного кооперативу. На території немає свого трансформатора. Через це не може оформити, як споживач, договір напряму з «Обленерго», аби продавати залишок електроенергії з панелей.
До повномасштабного вторгнення звернувся в «Обленерго», аби вони прорахували і встановили трансформатор. Проект уже готовий, усе оплачено, зобов’язані встановити.
Спочатку нарахували за це близько 500 тисяч гривень. Потім зробили перерахунок і довелося заплатити 800 тисяч гривень.
— Роблю це на перспективу. Зараз у нашому товаристві почали активно купувати землю і планують будуватися, — підсумовує Дворецький. — Думаю, захочуть мати в будинках і хорошу електрику, без перебоїв. Зможу укладати з власниками договори на користування. І планую додатково встановити панелі. Щоб була повноцінна підстанція на 30 кіловат. Тоді вже зможу укласти договір з державою і отримувати прибуток за «зеленим» тарифом.

А ви готуєтесь?

Минулого року з настанням холодів росіяни вдарили по електростанціях і почалися відключення. Без світла сиділи не тільки села і містечка. Навіть Чернігів занурювався в темряву. Був і повний блекаут, коли без електроенергії залишилось усе місто. Експерти попереджають, що зима 2023-2024 теж стане випробуванням.

***

— Планові відключення в Чернігові тривали з 10 жовтня минулого року по 11 лютого цього року (на шість годин світло вимикали, на три вмикали. — Авт.), — нагадала 37-річна Катерина ДРОЗДОВА, речниця «Обленерго». — До зимового періоду готуємося і вже давно. На підприємстві ще в минулому році розроблені графіки відключень. Аби жителі не заплуталися, розробили також графіки гарантованого електропостачання.
У період воєнних дій на Чернігівщині було пошкоджено близько тисячі об’єктів електропостачання. На сто відсотків усі не відремонтовані. Наприклад, у прикордонні області ще й досі пошкоджені лінії, підстанції, і там зараз тривають обстріли. У нас розподільні мережі, а є ще магістральна, яка нам передає електропостачання. Навіть якщо в нас усе ціле, а в них пошкоджене, то електроенергію ми подати споживачам не можемо.

***

— Минула зима була відносно теплою. А як відомо, дві зими поспіль теплими не бувають, — прогнозує Юрій КОРОЛЬЧУК, керівник громадської організації «Інститут енергетичних стратегій». — Живемо у воєнному стані. Якщо не буде газу, нам доведеться його качати зі сховищ. І держава може ввести погодинне відключення газу. Уже розраховані графіки.
З вугіллям також проблем достатньо.
Немає достатньої кількості грошей на ремонт енергетичної інфраструктури. Це все формує ситуацію «важка зима». Світло відключали на п’ять годин, а тепер можуть на десять.
Генератори треба готувати, перевіряти, ремонтувати. І головне — запасатися бензином, дизпаливом.

***

Олег ПОПЕНКО, голова правління «Спілки споживачів комунальних послуг», громадський діяч, розповідає:
— В результаті воєнних дій ми втратили майже половину потужностей з електроенергії. Зокрема, втрачена крупна атомна станція, Запорізька (шість енергоблоків, найбільша атомна станція Європи). До війни АЕС України покривали до 56 відсотків потреб в електроенергії, зараз — 25 відсотків. Каховська гідроелектростанція підірвана. 14 теплових електростанцій різного типу залишились на окупованих територіях або підірвані. Росіяни гатять по підстанціях і лініях електропередач (ЛЕП).
Відрізняють споживання рівним графіком і в період пікових навантажень. Те, що Україна почала купувати електроенергію в інших країн, означає, що генерації вже не вистачає. Далі буде гірше.

* * *

Експерти одностайні — думати про зиму і як будемо грітися та освітлювати оселі, треба вже зараз. Генератори дешевші, але вони гурчать та потребують палива, запчастин. Сонячні панелі дорожчі, але витратився раз, і воно роками працює. Наразі це дві основні можливості виживати автономно, ні на кого не сподіваючись.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото автора

Анатолій Дворецький у своєму дворі біля басейну. На даху будинка — сонячні панелі