Несправедливий вирок: як Володимир Терещенко провів 7,5 років у СІЗО у справі про вбивство інкасаторів без доказів

23 жовтня 2015 року на лісовій дорозі під селом Скоринець згоріла інкасаторська машина ПриватБанку. Всередині знайшли обвуглені тіла трьох працівників. Розслідування, проведене зі скандалами та суперечностями, призвело до того, що за ґратами на 7,5 років опинився Володимир Терещенко — без жодного прямого доказу його причетності.

Справа, яка тріснула по швах

У броньованому авто, яке везло з Києва в Чернігів 10,5 мільйона гривень, 150 тисяч доларів і 30 тисяч євро, загинули Андрій Новіков (43 роки), Юрій Магдибор (46 років) і Володимир Гончар (45 років). Авто виявили повністю знищеним вогнем. Слідів грошей — жодних.

Обвинуваченими стали колишній працівник ПриватБанку Олександр Маклюк і його друг дитинства Володимир Терещенко. Обох пов’язували тільки давні особисті стосунки, але не конкретні дії під час злочину.

Володимир Терещенко

Олександр Маклюк

“З’явився” у справі після року мовчання

Терещенко потрапив у поле зору слідства лише після затримання Маклюка у Санкт-Петербурзі через рік після злочину. У Росії Маклюк спочатку заявив, що злочин скоїв капітан СБУ на ім’я Олег, а потім змінив версію, назвавши спільником Терещенка. Ці суперечливі зізнання стали підставою для арешту друга дитинства.

Показово, що Терещенко не переховувався. Його автомобіль неодноразово бачили біля райвідділку поліції, а сам він вів звичайне життя до моменту арешту.

Свідчення свідка – під сумнівом

Єдиною особою, що начебто бачила підозрюваних на місці злочину, була 15-річна Світлана Ображей. Вона стверджувала, що бачила біля інкасаторського автомобіля чотирьох чоловіків, а пізніше — як до бусу під’їхали три іномарки. Маклюка вона впізнала. А от щодо Терещенка сказала: “може, був”. Її слова змінювались, що визнав навіть суд.

На суді дівчина зізналась: бачила Терещенка за два дні до злочину біля школи в Красному. Але чи справді бачила його в день трагедії — сказати не змогла.

Експертиза: інкасатори були живі під час пожежі

Слідство наполягало, що вбивство сталося в Броварському районі, а тіла перевезли в Чернігівську область. Але експертиза виявила в легенях загиблих сажу і чадний газ — це значить, що щонайменше один з них дихав, коли машина вже горіла. Це суперечить офіційній версії.

Ба більше, кров загиблих виявили на місці пожежі. Тобто або вбивство, або щонайменше частина насильства відбулася саме в лісі під Скоринцем, а не в іншому районі.

Доказів проти Терещенка — нуль

За весь час слідства не було надано жодного прямого доказу, що пов’язував Володимира Терещенка з місцем злочину:

• жодних відбитків пальців;
• жодної зброї;
• не знайдено жодної грошової купюри;
• не встановлено відео чи аудіо з його участю в злочині.

Прокуратура спиралась лише на слова Маклюка — співобвинуваченого, який неодноразово змінював свої покази.

Броварський міськрайонний суд. Лютий 2018 року

Суд, що поспішав

Звинувачення представляв прокурор Андрій Авраменко. Судді неодноразово припускались емоційних висловлювань, а свідків захисту часто ігнорували. Навіть вдови загиблих говорили про дивні обставини: чому машина згоріла дощенту, а окремі особисті речі вціліли? Чому броньоване скло розплавилося, якщо температура пожежі мала бути нижчою?

Питання без відповідей множились, але справа дійшла до вироку.

7,5 років замість життя

Терещенко отримав термін, який відсидів у СІЗО. Пізніше, коли стало очевидно, що вбивство скоїв не він, його звільнили. Але моральну і професійну репутацію втрачено. Доля родини зруйнована.

Тим часом гроші так і не знайдені, а особи, що під’їхали на трьох іномарках до місця злочину — досі не встановлені. Версія зі співробітником СБУ, яку на початку озвучив сам Маклюк, зникла з обвинувального акту. Із 27 томів справи в суді досі досліджено лише частину.

Ціна помилки — людське життя

Цей кейс — не просто трагічна історія про вбивство інкасаторів. Це кейс про всю судову систему: як можна посадити людину лише за свідчення іншого підозрюваного і без жодного реального доказу.

Олександр Петров