Відбудова багатоквартирного Чернігова: як це вдалося
У кабінеті 54-річного Ярослава Куца, начальника управління житлово-комунального господарства Чернігівради, є прапор України, підписаний 50-річним Валерієм Залужним, головнокомандувачем Збройних сил. Цей прапор принесли жителі 9-поверхівки по вулиці Мазепи, 56 на знак подяки місту за відновлення їх пошкодженого під час бойових дій житла. Було й інакше – приходили лаятися.Адже за 2022-2023 в Чернігові постраждало 957 багатоквартирних будинків. Відновлення житла місто взяло на себе. Встигли до початку опалювального сезону.
Деокупація області почалася 1 квітня 2022 року, а вже 31 квітня була створена комісія Чернігівської міської ради щодо пошкодженого майна. Представники комісії розбились на робочі групи і кожна фіксувала по своєму напрямку: у закладах освіти масштаб руйнувань описувало управління освіти, за приватний сектор відповідало управління архітектури, за багатоквартирні будинки – управління житлово-комунального господарства, за комунальну власність – фонд комунального майна.
Пошкоджених багатоповерхівок нарахували 875 (19 серпня 2023 року їх стало на 82 більше, бо в центр Чернігова, де вирішили проводити виставку дронів, прилетіла російська ракета «Іскандер»). 110 будинків з 875 підлягали капітальному ремонту, інші потребували поточного.
– Десятки будинків пошкоджено двічі, – уточнює 35-річний Євгеній Дейнеко, заступник начальника управління житлово-комунального господарства Чернігівради. – Із міського бюджету за 2022-2023 роки на відновлення виділено 350 мільйонів гривень, з них 240 мільйонів на реконструкцію, ремонт багатоквартирних будинків, 110 мільйонів гривень – на одноразову компенсацію власникам постраждалого майна.
18 багатоповерхівок взяла на себе область. Це були ремонти по відновленню пошкоджених дахів і вікон.
Відбудова по вулиці Першої Танкової (Бєлова), 27
У травні 2022 року в Чернігові створили перелік багатоповерхівок:
-значно пошкоджених, з прямим влучанням;
-частково-пошкоджених;
– з незначними пошкодженнями.
Місто залучило фахівців з Києва, Краматорська, Маріуполя. Більшість будинків обстежував київський державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій, що, власне, і створений для цих цілей. «Вони монстри на фоні інших експертів», – пояснює Євгеній Дейнеко.
Найбільш складними для відбудови були сім будинків: на вулиці Першої танкової (Бєлова) 27 і 37, 14-поверхівка та 9-поверхівка,17-поверхівка на Чорновола 15А, 9-поверхівка на Мазепи, 56,4-поверхівка на Толстого, 122, 2-поверхівка по Любецькій, 34 та 9-поверховий гуртожиток по Шевченка, 246 а.
– Для нас було дивно, що представники інших міст нічого не роблять. Вивезли сміття, ділянку прибрали і все, чогось чекають – чи репарацій від росії, чи виплат з держбюджету. А ми одразу прийняли рішення відновлювати і розраховувати лише на себе, – говорить Євген Дейнеко. – З тієї ситуації вижали максимум. У 2022 році в експертів і проєктувальників, будівельників, був дефіцит роботи. У Чернігові цим скористалися і виграли час. В 2023 році, коли й інші міста пішли по шляху відновлення, з’явився дефіцит кадрів.
Тоді ж, у травні 2022 року, визначились: головне – відновити несучу спроможність пошкоджених будинків, закрити корпус, встановити вікна-двері, завести комунікації і дати тепло вчасно. Охопити якомога більшу кількість будинків і встигнути до зими. Щоб власники могли далі робити ремонт або за власні гроші, бо чекати на компенсацію від держави. Або просто мати дах над головою, хоч і без внутрішніх робіт.
Два тижні, як почав ремонтні роботи в квартирі Андрій Рибаков, житель дев’ятиповерхівки по Мазепи, 56. — Квартира до 50 квадратів. Стіни були голі. Уже зробив проводку по квартирі. Поштукатурив стіни. Дружина отримала компенсацію через «Дію». Дали 60 тисяч гривень. Це половина суми. буде ще. Власниця квартири — моя цивільна дружина. А жити буде її син.
В зиму-2023 житловий фонд зайшов з увімкненим опаленням. В тих квартирах, де жили люди, тепло було.
Будівельників обирали за простою схемою. Пропонували всім чернігівським забудовникам, в кого були люди і можливості. Фірма з Запоріжжя взяла в роботу 14-поверхівку на вулиці Першої танкової (Бєлова), 27. Прибрали сміття, виконали підготовчі роботи і вчасно відмовилися. Зрозуміли, що не впораються. На всіх об’єктах працювали: “УТБ-Інжиніринг”, “Аве Сан”, “Основа Буд-7”.
– Я бачив усі пошкодження. Здавалося б: два однакові будинки, два влучання в ті самі місця. І абсолютно різні руйнування, – дивується, як таке може бути, Дейнеко. –Кожне будівельне підприємство брало стільки об’єму, скільки могли виконати швидко. Фірми-гіганти, котрі забудували пів міста до повномасштабного вторгнення, думали, що відремонтують будинки за два місяці, аби гроші. Але все пішло не так: світло відключали, поставки матеріалів затримувались, хтось добровільно пішов воювати, когось призвали, інший виїхав з країни. Робочої сили не вистачало. Ще одним викликом у Чернігові було те, що навіть досвідчені проєктувальники не стикалися з такими видами руйнувань.
Але всі труднощі подолали до весни 2023 року, багатоповерхівки відновили. І тут в драмтеатр влучає ракета. 82 багатоквартирних будинки знову пошкоджені. Шість з них, що розташовані найближче до театру і зони вибуху, підлягали реконструкції. Довелося перекривати покрівлю. Всі інші були пошкоджені непрямою хвилею вибуху: повилітали вікна, двері, був частково пошкоджений дах.
За словами Євгенія Дейнеко, після відновлювальних робіт знову проявляються проблеми. Якщо в квартирах тріщини, потрібно посилити стіни. Також є питання по гуртожитку на Шевченка, 246 а. До вторгнення будинок був на балансі швейної фабрики “Сіверянка”. Підприємство відмовилось від відомчого житла, ухвалило рішення взяти його на свій баланс. Після обстежень вилізли проблеми з дахом, комунікаціями і ліфтами. Вони в поганому стані. Місто вже розробило проєкт, виділено фінансування, аби в цьому році привести гуртожиток в належний стан.
В будинках по Першій танковій (Бєлова), 27 і Мазепи, 56 потрібно утеплювати фасад. Проєкт є, фінансування, на жаль, на цей рік не передбачено.
Розроблені проєкти демонтажу п’яти повністю зруйнованих багатоквартирних будинків, але грошей у міста на це немає. Чернігіврада підписала меморандум з міжнародною організацією ПРООН, вони обіцяють провести демонтаж за власні кошти. Є лист від правоохоронців, що гуртожиток по проспекту Миру, 249, вже можна зносити, це не вплине на кримінальне провадження. По двох під’їздах на Чорновола, 15 правоохоронці арешт ще не зняли.
***
Також за даними Чернігівради, в місті 550 будинків приватного сектору повністю зруйновано, 784 пошкоджено, 1469 наприкінці 2022 року вимагали поточного ремонту.
Зліва направо: 1 Павло Новобранець, головний спеціаліст управління ЖКХ, 2. Євгеній Дейнеко, заступник начальника, 3. Олена Комлаш, старша дев’ятиповерхівки по Мазепи, 56, 4. Ярослав Куц, керівник управління.
58 мільйонів гривень на відновлення житла сумчанам компенсувала місцева влада, 60 мільйонів – держава
— 91 багатоквартирний житловий будинок пошкоджено в Сумах під час повномасштабного вторгнення, за даними департаменту інфраструктури Сумської міської ради. Переважно повилітали вікна, двері. Чотири багатоповерхівки потребували капітального ремонту. Під час воєнних дій також постраждав 321 приватний будинок, повністю зруйнованих 23, — повідомив Євген БРОВЕНКО, в. о. директора департаменту.
У 2022 році роботи провели у 34 багатоквартирних житлових будинках, витратили 26 мільйонів 440 тисяч гривень. У 2023 році ремонтували 27 багатоповерхівок, на це було передбачено 32 мільйони гривень. Кошти виділяв місцевий бюджет.
Із державного бюджету Суми у 2022 році отримали близько 60 мільйонів гривень. За ці кошти ремонтували п’ятиповерхівки. Долучалися благодійні організації, фонди.
Олег ЧАЙЧЕНКО, керівник правового управління Сумської міської ради, член комісії з питань пошкодженого майна, розповів про перші підсумки відновлення та невирішені проблеми.
31 березня 2022 року була створена комісія, котра обстежувала ушкодження, фіксувала їх. Міська рада уклала договори з сумськими експертами, які визначали розмір шкоди. 700 гривень брали за дослідження квартири і 900 за приватний будинок.
— Два випадки було, коли сумчани хотіли схитрувати, — посміхається Чайченко, — зазначали, що будинки пошкоджені. Перевіряли за гугл-картами. На них було видно, що об’єкти були пошкоджені до обстрілів.
Комісія склала приблизно 1300 актів щодо пошкодженого майна. У цю цифру входили і юридичні особи, і заклади освіти. Були розбиті приміщення центрального корпусу та гуртожитки аграрного коледжу, технікуму, університету. Об’єктів приватного бізнесу в Сумах постраждало близько сотні: СТО, аптеки, промислове виробництво. Було пошкоджене приміщення заводу «Хімпром», стався витік аміаку. Зачепило лакофарбове виробництво, склад готової продукції. Юридичні особи за державні або місцеві кошти не відновлювали. Обласна влада надавала їм разову фінансову допомогу по 100 тисяч гривень.
На підставі первинних актів обстеження відновили близько 200 об’єктів житлового фонду. В опалювальний сезон Суми зайшли вчасно.
— У минулому році ми створили програму відшкодування. Власник приватного житла, який самостійно відновив за власний кошт дім, міг потім отримати з міського або обласного бюджету компенсацію. Так відновилося 130-140 об’єктів, — перераховує Олег Чайченко.
Місцева влада складала акти відновлення і за ними виплачували компенсацію, 300-350 тисяч гривень. Це було відновлення вікон, даху, фасадної частини будинку. Загальна сума компенсацій склала до п’яти мільйонів гривень.
Як правило, власники приватних будинків самостійно наймали бригади, відновлювали житло за власні гроші. Наприклад, будинок зазнав шкоди на 700 тисяч гривень. Це враховуючи і внутрішні ремонтні роботи. Із міського бюджету виплачували 350-370 тисяч гривень компенсації. Власники погоджувалися, аби з чогось почати.
— За рахунок коштів бюджету Сумської міської територіальної громади виплачена матеріальна допомога тим, хто відновив житло самостійно у сумі три мільйони 253 тисячі 900 гривень. З них у 2022 році допомога склала мільйон 768 тисяч 300 гривень, у 2023 році — мільйон 485 тисяч 600 гривень, повідомила Світлана МАРИНЧЕНКО, перша заступниця директора департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради.
Іншу частину витрат компенсувала державна програма «єВідновлення». У Сумах розглянуто 150 заяв, із них 15-20 пошкоджених об’єктів повинні отримати гроші. Приблизно півтора-два мільйони гривень.
— Намагалися відбудовувати якнайшвидше, щоб у сумчан не було відчуття нікчемності, непотрібності, покинутості, — продовжує Чайченко. — Працюють підрозділи, котрі виїжджали на об’єкт руйнування, прибирали сміття, забивали вікна плівкою, надавали психологічну, медичну допомогу. Займалися розселенням власників зруйнованого житла. У свій час я був адвокатом. За допомогою звертався навіть до знайомих суддів. Запитував, чи є в них бажання підтримати тих, чиє житло зазнало руйнувань, давав контакти потерпілих. Вони вирішували, скільки і на що виділити гроші. Був випадок, коли суддя запропонував бабусі встановити чотири пластикові вікна за 30-40 тисяч гривень, а вона відмовилася. Сказала, що хоче таке, як було. Дерев’яне, зі скляними шибками.
Під час активних бойових дій у Сумах був повністю зруйнований восьмиквартирний житловий будинок. Поряд впала 500-кілограмова бомба. Дім як здуло. Власники відмовилися відбудовувати, захотіли компенсацію. Вийшло по півтора мільйони гривень за квартиру. Цих грошей вистачить на придбання іншого житла. Не в центральній частині міста, на околиці.
Суми відчутно постраждали під час вторгнення, але прильоти тривають і після деокупації області. У липні минулого року сталося пряме влучання «Шахеда» в багатоквартирний будинок на вулиці Петропавлівська, 81, сталінка з високими стелями і просторими кімнатами. Повністю зруйнований під’їзд. Чотири поверхи, 16 квартир. Їх ще не відновили. Мешканці думають, як краще: отримати кошти від держави на придбання нового житла або відбудовувати це. Якщо візьмуть кошти, втратять «зв’язок» з будинком, скасовується право власності. Написали заяву в обласну адміністрацію. Поки що в міськраді рахують вартість відбудови.
У сусідньому під’їзді цього будинку зірвало дах і пробило стелю квартири на останньому поверсі. Було видно небо. Будівельники відновили дах, міжквартирні перекриття. Без внутрішніх робіт.
Також влітку минулого року трапилося влучання ракети «Іскандер». Від п’ятиповерхової хрущовки залишилася «лиса» стіна. Руйнування тривають, в той час як ще не закінчилась відбудова зруйнованого в ході активних бойових дій.
Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото автора
Цей матеріал є частиною спецпроєкту про відновлення України. Проєкт реалізовано ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.