Щоб фонд встановив більший модульний будинок, Фесенки викупили сусідську земельну ділянку
У п’ятницю, 22 березня, представники американського благодійного фонду «До України з любов’ю» вручили ключі від модульного будинку 63-річній Ніні ФЕСЕНКО, жительці Новоселівки, комендантці місцевого модульного містечка. Там і жила вся родина, бо їх дім згорів у березні 2022.
Модуль на 58 квадратів з усім необхідним. На п’ять чоловік три спальні кімнати, кухня, ванна. Все працює від електрики.
Представники фонду відзняли на відео 45 історій жителів Новоселівки, будинки яких зруйновані повністю. Благодійники передивляються і обирають родину, котрій хочуть допомогти.
— Про те, що нам везуть будинок, дізналися десять днів тому, — каже Ніна Фесенко. — Дякуючи польській допомозі, ми були з дахом над головою, — розповідає про життя в модульному містечку. — Але жити там було важко. Особливо в перший рік. Світло вимикали, кімнати сиріли, через конденсат поцвіли речі.
— Нарешті зможемо жити окремо родиною, — радіє Валерій, чоловік Ніни Василівни.
— Хто буде виконувати обов’язки комендантки модульного містечка?
— Залишуся. Наче і робити нічого не треба, а ніхто не хоче брати на себе відповідальність. Наш новий дім недалеко від модульного містечка, через дорогу.
— Боді було дев’ять місяців, як почалася війна, — розповідає, бігаючи за малим, старша донька Тетяна. — На зиму виїздили у Вінницьку область до свекрухи. У них є грубка. Село майже на кордоні з Молдовою. Газу немає, все на електриці. Можна було б і там залишитися, але роботи, садочка немає. Школа не працює. В модульці з маленькою дитиною важко. Той стукає, той грюкає, а Боді спати в обід треба. Довелося знімати квартиру в Чернігові. Сьогодні вперше по відеозв’язку поспілкуємося з американською родиною, яка нам допомогла.
В Новоселівці у нас був будинок на три входи. Жила я з синами, сестра і батьки. Стіни розібрали, а фундамент лишився. Нова модулька не помістилась би на нашому дворищі. Довелося викупати ділянку у сусідки. Вони отримали сертифікат на придбання житла, купили квартиру в Чернігові. Зараз у нас рівно чотири сотки.
Для американської родини, яка заплатила за модульний будинок, Фесенки приготували подарунок: кошик з ляльками-мотанками. До нової оселі заходили з короваєм.
Першим в новий дім зайшов найменший, Богданчик. Одразу побіг у ванну кімнату.
— Тепер тут будемо тебе купати, — йде слідом Ніна Фесенко. — А тут будемо готувати, переходить до кухні, роздивляючись меблі. На кухні є електроплита, холодильник, духова шафа, електрочайник, мікрохвильовка. Посуд, стіл, диван, розкладні стільчики. Стіни оббиті дерев’яною вагонкою. На підлозі лінолеум.
— Перше, що приготуємо на новій кухні — окрошка.
— А ще пироги. І запікатимемо гарбузи, — додав Валерій.
Поки дорослі спілкувалися по відеозв’язку, розповідали, як і коли був зруйнований їх будинок, малий Богданчик оббігав усі кімнати: дві спальні з двоспальними ліжками і шафою-купе для Ніни та Валерія Фесенків, окрему для доньки Тетяна і дитячу. З двоярусним ліжком для Богданчика та старшого сина Тетяни Назара. Ще й головою встиг вдаритися, коли заліз на другий ярус дитячого ліжка.
Юлія СЕМЕНЕЦЬ
Фото авторки
Пошук по сайту
Категорії
- Місто (799)
- Війна (290)
- Перехрестя (189)
- Кримінал (95)
- Політика (95)
- Здоров'я (77)
- Заєдісь! (59)
- Довоєнне (45)
- Весілля (32)
- Проєкт «Допоможи випускнику потрапити на шкільний бал» (29)
- Будмайданчик (28)
- Земля (21)
- Про простих (16)
- Промка (15)
- Чорна скринька (13)
- Життя (10)
- Жіноча рада (9)
- Акція (8)
- Про складних (8)
- Кіно (8)
- Ковід (8)
- Розгрузись (7)
- Новини (2)
- Точка зору (1)