Чернігів витратив на відбудову багатоповерхівок 240 мільйонів гривень

15.12.2023 | Будмайданчик

Власники всіх 69 квартир 14-поверхівки у Чернігові можуть повернутися у своє житло. Капітальний ремонт висотки  на суму 19,6 мільйона гривень завершився. У відновлених квартирах — голі стіни, як від забудовника. Внутрішні роботи власники оплачують самостійно. В управлінні ЖКХ кажуть, що такий підхід дозволив їм скоротити кошторис ремонтних робіт вдвічі, і вони змогли відремонтувати більше житла. Загалом за минулий та нинішній роки з бюджету Чернігова виділили на відбудову розбитих війною чернігівських  багатоповерхівок 240 мільйонів гривень.

Розбирали по цеглині

31-річна Ольга Скирда, виконробка фірми «УТБ-Інжинірінг», розповіла  про головні складності відбудови знакової для Чернігова висотки, зокрема, що дім при найменшій вібрації міг скластися, як картковий.
У лютому-березні 2022 року в 14-поверхівці і поблизу неї засіли бійці Першої танкової Сіверської бригади. Росіяни наступали, були кровопролитні бої. Місцеві нарахували більше 30 прильотів по будинку. За уламками ідентифікували кумулятивні снаряди 152 міліметри, призначені для пробивання залізобетонних споруд, танків, БТРів, фугасні боєприпаси, снаряди з «Градів». 15 квартир були зруйновані повністю. Дах розбитий, на поверхах сніг.
Вулиця Бєлова, 27 — такою була адреса 14-поверхівки до вторгнення. Бєлов — радянський генерал часів Другої світової війни, росіянин. Зараз вулиця носить назву імені Першої танкової Сіверської бригади.
Були суттєво пошкоджені опорні (несучі) цегляні стіни будинку. На них трималися плити-перекриття між квартирами. Будівельники демонтували, розбирали верх 14-поверхівки по цеглинці, із техповерху по сьомий поверх два місяці. Працювала бригада, 30 чоловік щодня. Пригнали баштові крани. На них висіли люльки, в які складали будівельне сміття.
Встановили стійки посилення (товсті металеві штирі від підлоги до стелі, схожі на шести для стриптизу в нічних клубах). Треба було підперти на лівому крилі з четвертого по технічний поверх. Після закінчення ремонту їх прибрали.
Проєкт розробило ТОВ «Арт-Інжинірінг». Замовником робіт стало управління житлово-комунального господарства Чернігівради. Гроші на відбудову виділило місто.
— Не за ту цеглинку потягни — могло рухнути пів будинку, — уточнює Ольга Скирда. Матеріалів не вистачало, оскільки будівельники більше не могли купувати їх у білорусів та росіян.
Силікатну цеглу для 14-поверхівки везли з Дніпропетровщини, Обухова Київської області. Цеглини рахували сотнями кубів. Бетон купували в Чернігові, тут є завод. Цемент закуповували в чернігівському будівельному гіпермаркеті.

Укріпили металом, залили бетоном, заклали цеглою

Під керівництвом Ольги Скирди були зварювальники, арматурники, бетонники, монтажники, стропольники, електрики, сантехніки. У цій фірмі Ольга працює з 2015 року, почала майстром. Виконробкою стала через три роки. Каже, чоловіки слухаються, проблем з кадрами не виникало.
З 12 жовтня минулого року і до 22 лютого нинішнього у Чернігові відключали електроенергію, щодня на дві-три і більше годин. Демонтажні роботи припали саме на цей період. Щоб перфоратори, відбійні молотки, болгарки могли працювати, запускали два бензогенератори. На всю техніку їхньої потужності не вистачало. Бригаді доводилося обирати, який куток будинку розбирати першочергово. Підлаштовувалися або під електрику, або під генератор. Коли почався процес відновлення стін та перекриттів, світло рідше вимикали, і роботи прискорились.
Треба було заново залити плити між поверхами. Будівельники просувалися знизу вгору. Робили опалубку (збірна підтримуюча конструкція, дає форму бетону). Заводили закладні (метал, який кріпиться до несучих стін) в стіни, що були не розібрані. Робили металеві рами (віконні і дверні отвори брали в металеву обойму, щоб підсилити стійкість), заводили в стіну швелери (п-подібна металева балка). Заливали бетоном.
Відновили міжквартирні перегородки з цегли. В пошкоджених квартирах встановили двері, зробили підвід електрики (по квартирі власнику треба розводити самостійно). Всюди металопластикові вікна, в кожній кімнаті нові батареї.
Демонтували сходові марші до сьомого поверху. Відновили перехідні майданчики, лоджії на балконах. Ліфти не працювали, доки повністю не відновили будинок. Зайва вібрація була заборонена до закладання останньої цеглинки.
Часом власники квартир просили про перепланування, навіть погрожували судами. Але будівельники дотримувались проєкту.
На розмовах все і закінчувалося. А я не сонце, всіх не обігрію, — жартує Ольга Скирда.
Розчин з цементу робили на місці. Встановлювали маленькі бетономішалки. Пісок свій, місцевий, вода до будинку підключена. На підприємстві є лабораторія, де робили проби цементної суміші. Розчин на підлогу носили відрами, в руках. Заливали плити на підлозі. Зверху утеплювали і потім знову заливали. Паралельно заводили електрокабелі, встановлювали щитову в кожну квартиру.
Останнім і завершальним етапом відбудови стало відновлення покрівлі будинку. Роботу приймав замовник, управління житлово-комунального господарства Чернігівради.

Із 69 живе постійно 35

Виконробка  бере ключі від квартири на 14 поверсі, що була повністю розбита під час боїв і відновлена. Нові темно-сірі вхідні двері ще обмотані плівкою. Зачинені на два замки. Двері чернігівського виробника.
59-річний Геннадій Терещенко, житель 14-поверхівки каже, що залишилося утеплити будинок, і стосовно цього ведуться перемовини. Ольга Скирда заперечує, що утеплення не було в проєкті.
— У мене були відповіді, включаючи Чернігівську ОВА, що це буде внесено в проєкт. Потім щось змінилося-перегралося. Але все ще чекаємо, — не здається Геннадій Михайлович.
Терещенко підрахував, що на простий внутрішній ремонт 4-кімнатної квартири треба близько мільйона гривень. Судячи з кількості ключів, які є у консьєржки, квартир 35 заселені, там живуть постійно. Інші або роблять ремонт, або квартира стоїть «гола».

На ремонт пішло пів року і 400 тисяч гривень

65-річний Вадим Бедрига, колишній прокурор Чернігова, відкриває двері своєї трикімнатної квартири, що на 13-му поверсі. Квартира зверху, на 14-му поверсі вигоріла. У Бедриг повилітали стіни. Прокурор не чекав компенсації від держави, робив внутрішній ремонт на заощадження. Разом з дружиною планують зимувати у відновленій квартирі.
Ремонт почав у травні цього року. Відновив труби опалення. Переслав підлогу. Встановив натяжні стелі. Шпалери переклеїв. На кухні довелося поміняти меблі. Навіть тюлі вже є. Ремонт обійшовся в суму до 400 тисяч гривень. Майже все вихідне, що отримав, коли йшов на пенсію, витратив. У квітні Бедриги по новому зареєструвалися в «Дії» щодо компенсації за частково зруйноване житло. Чекають.

 

Руйнування і відбудова в цифрах

За даними управління житлово-комунального господарства Чернігівради, під час російського вторгнення у місті було пошкоджено 875 багатоквартирних будинків, з них 108 підлягали капітальному ремонту. 857 будинків ремонтували за кошти міського бюджету. П’ять багатоквартирних будинків підлягають знесенню. 530 приватних будинків у Чернігові повністю зруйновані, 784 пошкоджені, 1469 вимагали поточного ремонту.
На отримання компенсації за пошкоджене майно в Чернігівській області подали заяви 3200 постраждалих.

В Сумах шукають рішення

З часу атаки російського шахеда на багатоквартирний будинок на Петропавлівській, 81 у Сумах минуло вже п’ять місяців. Розбита уламками дому стара «Таврія» так і стоїть у дворі.
Будинку понад 80 років, та вартість оренди квартир тут була на третину вище середньої по місту, від 5 до 9 тисяч гривень на місяць.
Євгенія Бистрицька, орендар квартири, пояснює, що це сталінка, з високими стелями, просторими кімнатами. Затишний двір, сусіди — «стара» інтелегенція, вітаються, завжди поговорять…
— Ті з собачками гуляють, ті з котиками —  тобто такий класний, няшний будинок в районі «Липки», недалеко від центру і парк  — ось, будь ласка…, — зітхає Євгенія.
В будинку три під’їзди. Шахед влучив у третій. Перший і другий під’їзди будинку підлатали доволі швидко, а з третім біда.
Ще у липні, через 10 днів після російської атаки, Департамент інфраструктури міської ради уклав договір з ТОВ «Топаз» на капітальний ремонт будинку по Петропавлівській, 81. Аварійно-відновлювальні роботи, за останньою редакцією договору, загалом коштують 12 мільйонів 659 тисяч гривень.
Станом на 29 листопада, за даними Єдиного веб-порталу використання публічних коштів, Департамент сплатив ТОВ «ТОПАЗ» майже 5,83 мільйона гривень.
Ремонт мали закінчити до 22 грудня. Та третій під’їзд досі руїна. Володимир Биков, начальник обласного управління архітектури, пояснює, що за висновком експерта, два під’їзди цього будинку потребували частково ремонту і відновлення (даху, стін і т.п.). А по третьому під’їзду ситуація складна: спочатку був висновок про часткову руйнацію, а потім, що весь під’їзд, включаючи перший поверх, необхідно розібрати. Укладений договір на аварійно-відновлювальні роботи. Але це відновлення перших двох під’їздів і розбирання третього. А що далі? На сьогодні в природі реально не існує робочого проєкту по відновленню цього під’їзду. І коли «Топаз» почав розбирати третій під’їзд, люди говорили: «Зачекайте, це наше майно. А покажіть, що буде?»
Мешканці так і не отримали від міської ради конкретної відповіді щодо подальшої долі свого під’їзду. Як результат – скарги до правоохоронних органів, офісу президента, обласної військової адміністрації. Володимир Артюх, голова Сумської ОВА, спільно з Олексієм Дрозденком головою Сумської МВА, доручили архітектору розібратися з ситуацією. І зараз він намагається знайти рішення.

Руйнування і відновлення в цифрах

У Сумській області через російські атаки пошкоджені будинки у 39 громадах. За даними обласного архітектора Бикова, за компенсацією через пошкодження житла звернулися 1649 мешканців області, з яких 1143 жителям за допомогою електронної публічної послуги «Є-відновлення» нарахована компенсація в розмірі до 200 тисяч гривень (на загальну суму понад 105 мільйонів гривень).
Станом на 21 листопада з заявами про зруйноване внаслідок російської агресії майно звернулися 95 мешканців Сумщини, з них 22 жителі отримали сертифікати на відновлення чи придбання житла на суму понад 23 мільйони гривень.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ, Олена АДАМЕНКО

Цей матеріал є частиною спецпроєкту про відновлення України. Проєкт реалізовано ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.